У Львові пропали стародруки та рукописи вартістю в мільйони доларів

У Львові пропали стародруки та рукописи вартістю в мільйони доларів

4 січня у Львівській галереї мистецтв заявили, що у них пропало 95 стародруків. Повний перелік того, що зникло, назвати наразі не можуть, оскільки інвентаризація триває. Але вже відомо, що пропав один із двох примірників «Апостола» Івана Федоровича, який датується 1574 роком, «Апостол» Спиридона Соболя, видання Михайла Сльозки та інших львівських і київських стародруків XVII-XVIІІ ст. За попередніми оцінками, загальна вартість книг, що пропали, може сягати десятків мільйонів доларів.

За заявою директора Львівської національної галереї мистецтв Тараса Возняка Головне управління Національної поліції у Львівській області відкрило кримінальне провадження за ч.3 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України. Проводиться досудове розслідування. Санкція статті передбачає для винних обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Музей книги зараз є недоступним для відвідувачів. Деякі його працівники відсторонені від виконання посадових обов’язків, а ключі та інвентарні книги – вилучено. Директор галереї Тарас Возняк зазначив, що інвентарні книги пошкоджені. А головний зберігач фондів Ігор Хомин припускає, що розкрадання фондів відбувалося роками.

Слід зазначити, що у випадку із пропажою стародруків має бути повна публічність, оскільки в цій справі можуть бути зацікавлені впливові люди, колекціонери-високопосадовці тощо. Тож існує висока імовірність тиску на слідство та музейників. Щоб справу неможливо було зам’яти, вона повинна мати широкий розголос, – вважають музейники.

Частково захищають музейні цінності від викрадення виставки, адже вони дозволяють контролювати те, що є у фондах.

Крім того, одним зі способів захистити музейні колекції є цифрування та каталогізація всіх фондів, оскільки за умови доступності для широкого загалу інформації про всі експонати – продавати крадені речі буде важко. Прикладом може бути аукціон, проведений у грудні 2016 року, куди потрапили три роботи Ніла Хасевича та малюнок Олени Кульчицької, викрадені у 2004 році з Центрального державного історичного архіву України у Львові. Тоді представники аукціонного дому «Епоха» наголосили, що немає каталогів зі списками викраденого, тож перевірити походження даних робіт їм було важко.

На жаль, в Україні так і не було створено структури, яка б займалася розслідуванням крадіжок творів мистецтва та інших культурних цінностей. А тим часом у Львівській галереї мистецтв триває інвентаризація інших фондів.

Написано Народна Україна

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *